Posted by ice_coffee
січня 6, 2010
7 коментарів
Бути чи не бути?
Одна з основних біоетичних проблем людства на сучасному етапі розвитку, клонування, досі залишається під знаком питання, викликаючи з однієї сторони позитивні відгуки науковців, як велике досягнення у дослідженнях, з іншої – бурю негативних емоцій тих, хто керується релігійними і моральними принципами.
Сама ідея клонування виникла достатньо давно, близько чотирьох тисячоліть тому. Тоді ще це був спосіб вегетативного розмноження рослин, тобто відтворення рослини з її частин. Звідси і пішло слово “клон”, що в перекладі з грецької означає гілка, пагін. Буквально за останні півстоліття слово поняття “клонування” набуло дещо іншого значення і стало предметом багатьох дискусій.
Звичайно більшість людей у їхньому повсякденному житті проблема клонування не зачіпає, тому нейтральне відношення цілком можливе і доцільне, але якщо заглибитися у нюанси цього процесу і його можливі наслідки, можна зробити висновок, що клонування в наш час має величезне значення не тільки як відтворення індивіда на генетичному рівні, а, перш за все, як спосіб знайти ефективне лікування багатьох фактично невиліковних на сьогодні хвороб.
Отож, розходження в думках, що стосуються клонування, пов’язані, перш за все з тим, що воно може принести, з однієї точки зору, чималу користь в галузі медицини, в сільському господарстві і розвитку науки взагалі, а з іншої, вважається недоцільним, оскільки з погляду релігії і моралі, клонований зародок вважається живою істотою і його не можна використовувати для наукових дослідів та експериментів.
Питання про клонування тварин також наштовхується на жорстку критику, хоча це й дуже ефективний спосіб збільшення продуктивності шляхом створення особини, яка була б більш стійкою до хвороб, кліматичних умов і могла дати хороше потомство. Проте м’ясо чи інші продукти, отримані від клонованих тварин, Європарламент вживати в їжу і вивозити на ринки все ж таки заборонив. Причинами стали підозри на проблеми зі здоров’ям у клонів, про що свідчив більший рівень смертності серед них, ніж серед тварин, народжених природнім шляхом. Отже, така продукція навряд чи скоро з’явиться на наших ринках. Клонування робить можливим також відтворення деяких видів тварин, що були винищені. І хоча поки що таке не практикувалося, однак певні досягнення в даному питанні вже є.
Дослідження сучасних вчених, спрямовані на пошук панацеї, показують втішні результати. Можливість вилікувати такі хвороби як СНІД, рак, цукровий діабет, хворобу Паркінсона та Альцгеймера в прогнозах вчених є цілком реальною. Залишається одне але: для цього необхідне клонування людського організму, що заборонено законодавством більшості країн, зокрема тих, в яких є умови для проведення таких експериментів. Отриманий штучним методом ембріон є джерелом для вирощування стовбурових клітин, що мають властивість розвиватися в будь-якому типі тканин людського організму. Таким чином, якщо дослідження матимуть успіх у вчених буде можливість вирощувати цілі органи, що є неабияким досягненням у галузі трансплантації. Ембріони, які використовуються для отримання стовбурових клітин згодом знищуються, що багатьом здається не дуже гуманним.
Щодо клонування людини з метою відтворення особистості генетично ідентичної іншій, то це безумовно дуже цікаво, але оскільки, ніхто не знає, що може собою являти клон людини, то така процедура не надто популярна. Справді важко собі уявити, що являтиме собою клон і які почуття в нього викличе факт того, яким шляхом він з’явився на світ. Тим більше, такі втручання в природні процеси можуть призвести до непередбачуваних наслідків.
Хоча на думку деяких дослідників, клон являє собою не більше ніж просто ідентичну іншій особу, у якої є свої власні почуття, думки. В науково-фантастичних романах і фільмах клонів нам описують, як створінь, що володіють надприродними здібностями, чи являються собою щось схоже на зомбі. Можливо з цим і пов’язані суспільні стереотипи на рахунок аморальності клонування.
Після створення клона знаменитої овечки Доллі, релігійні організації заборонили будь-які дослідження і експерименти у даній галузі. Репродуктивне клонування людини заборонено законодавством багатьох країн, зокрема і законом України “Про заборону репродуктивного клонування людини” від 14.12.2004. Католицька церква занесла маніпуляції на генетичному рівні, куди відноситься і клонування, до семи смертних гріхів сучасності.
За даними різних соціологічних опитувань близько 40-50% опитаних підтримує розвиток клонування для добування стовбурових клітин і проведення досліджень в даній галузі. Решта залишається проти не зраджуючи релігійним принципам і догмам моралі. Проте на завершення хотілося б зауважити, що таке досягнення в науці і реальну перспективу знайти лікування багатьох захворювань важко ігнорувати. На мою думку клонування є абсолютно доцільним з метою того, щоб знайти спосіб вилікувати невиліковні в наш час захворювання. І попри всі дискусії на рахунок того етично це чи неетично, рано чи пізно людству доведеться дійти якогось консенсусу і відповідати за його наслідки, якими б вони не були.


Як на мене, нікуди ми від клонування не дінемося, і я підтримую його застосування у сільському господарстві (лише варто зачекати, поки генетика вийде на рівень, коли зможе забезпечити безпеку при таких процедурах).
Клонування ж людей, на мою думку, не нестиме великого сенсу, оскільки не знаю хто може бути активно зацікавленим у такому.
Щодо релігійних принципів та моралі, то їх у науковому прогресі варто враховувати в останню чергу, оскільки перші не зміняться ніколи (якби людство було повністю слухняним церкві, ми би й досі бігали з шаблюками мусульман грабувати), а другі постійно змінюються, підлаштовуючись під ситуацію (нинішня мораль суттєво відрізняється від моралі наших дідів і прадідів).
ну це вже залежить з якою метою це саме клонування проводити. наприклад якщо це дасть змогу виліковувати деякі хвороби, то можу запевнити, що в цьому буде ацікавлено дуже й дуже багато людей. інша справа це створення генетично ідентичної копії якоїсь особи. тут мабуть зацікавлені самі науковці і ще певне коло людей, яким цікаво, що собою являтиме клон. я, наприклад, зацікавлена)
але варто визнати, що релігія і її принципи/закони значно пригальмовують розвиток тієї ж науки, боячись втратити свій аторитет. хоча так, сьогодні авторитет церкви і християнства як релігії значно слабший.
а чим так суттєво відрізняється мораль? ну крім деяких маленьких нюансів я сильних розбіжностей не бачу. звісно з культурним і інтелектуальним розвитком вона змінюється, але ж основи її залишаються фатично незмінними.
пи.си. дякую за коментар))
Я за клонування. Тільки, якщо воно буде приносити користь людству.
така от коротенька думка. (пішов терти мак)
ice_coffee, нинішня мораль набагато егоїстичніша та менш далекоглядна. Зараз люди більше керуються власними інтересами, аніж тим, що інші подумають. Ти права, основи поки що незмінні, але змінилось дуже багато тих маленьких нюансів. Та і сильно залежить мораль від оточення та ситуації: скажімо те, що в нас називається «стукачЄством», в США є абсолютно нормальним явищем; у нас підлість не вітається, а в мусульманських країнах є приводом до вихвалянь і т.д.
Забув написати що я теж за клонування з метою вилікування недуг «оригіналу». А свого клона не хочу (ну хіба разок побачити), в мене є знайомий з дуже схожим на мій характером, так от він мене дуже нервує — я б з самим собою довго не витримав :)
гм. ну на рахунок моралі я вимушена не погодиться) в мене на це дещо інші погляди. так, деякі аспекти її залежать від історичних умов за яких формувалася нація, релігії і ще багатьох чинників. але загалом, я б сказала, за останній час наша мораль змінилася в кращу сторону. ну хоча б тим, що людина тепер визнається найвищою цінністю і ми не знаємо що таке рабство і масова дискримінація за расовою ознакою. ну люди керувалися власними інтересами завжди) історія знає багато фактів. негативні людські риси і якості завжди мали прояви, може в дещо іншій формі, але мали.
ну навряд чи клон буде дуже схожий характером з оригіналом, хіба що зовні=) я б і сама була не в захваті свого клона побачити. а от клонувати визначних людей можна., раптом ще й здібності якісь передадуться=)
я проти клонування. нічого хорошого не вийде, коли Наполеон Бонапарт ще й досі через Україну топтатиметься на Москву (це я про клонування визначних людей).
пиши ще, цікаво.
друг Богдана ;)
дякую=) писатиму. вже працюю над цим у періодах між прослуховуванням нудних лекцій)
щодо Наполеона, то навряд чи клону передадуться всі ті якості, якими володів оригінал. можливо тільки деякі, бо для формування більшості, на мою думку, потрібні певні умови, в яких формувався характер безпосередньо справжньго Наполеона, наприклад.